РФ атакувала 60+ ракетами та 289 дронами: як ППО відбила удар

Масований повітряний наступ: масштаби атаки

Ніч на 3 листопада 2026 року стала однією з найбільш напружених за останній час. Більше 60 крилатих і балістичних ракет разом із 289 ударними дронами спрямували свій вогонь на українські землі. Цей удар став частиною постійної воєнної кампанії, спрямованої на критичну інфраструктуру та житлові комплекси. Атака тривала впродовж кількох годин, змушуючи мирне населення шукати укриття в бомбосховищах.

Від куди летіли ворожі боєприпаси

Російська армія залучила широкий спектр озброєння для цієї атаки. Розташування крім російської території охоплювало також окуповані українські терени.

Балістичні та протикорабельні ракети

Через territorio Росії, зокрема з Ростовської, Воронезької та Курської областей, випущені балістичні ракети типу Іскандер-М і KN-23, а також модерні протикорабельні ракети Циркон. Ці системи розраховані на вражання цілей з великої дальності й складно перехоплюються стандартною ППО.

Крилаті ракети й системи скинення

Інший напрямок атаки походив з північніших російських регіонів:

• Вологодської області
• Оренбурзької області
• Орловської області

Звідти запущено понад 59 крилатих ракет серій Х-101, Х-59, Х-69 та Іскандер-К. Ці боєприпаси оснащені складними системами навігації й часто використовуються для ударів по стратегічних об'єктах.

Дронова атака

289 ударних дронів використані в операції, із них 120 мали реактивні двигуни (перспективніші за конструкцією). Крім цього, залучено спеціалізовані дрони типу «Гербера» та дрони-імітатори «Пародія», які використовуються для розсіювання уваги оборони й перевірки вразливостей систем ПВО.

Напрямки атаки на Україну

Дронові атаки стартували з кількох напрямків одночасно:

1. З Орла і Курська в Росії
2. З Міллерова в Ростовській області
3. З Приморсько-Ахтарська на Азовському морі
4. З окупованого Донецька
5. З окупованих крримських позицій (Гвардійське, Чауди)

Основні удари спрямовані на:

• Київську область
• Харківщину
• Вінниччину
• Дніпропетровщину

Результати роботи ППО: що удалось нейтралізувати

Сили протиповітряної оборони України продемонстрували ефективність. Авіація, зенітні ракетні комплекси, елементи радіоелектронної боротьби й мобільні вогневі групи скоординовано діяли упродовж ночі.

За попередніми даними, до 09:00 3 листопада вдалося збити або подавити 309 ворожих цілей.

Структура збитих об'єктів

Результати розподілилися так:

• 3 балістичні ракети типів Іскандер-М/KN-23 та Циркон
• 49 крилатих ракет (Х-101, Х-59, Х-69, Іскандер-К); інформація щодо 3 ракет уточнюється
• 257 дронів Shahed, у тому числі 89 реактивних
• Дрони типів «Гербера» та інші беспілотники

Локалізація влучень і уламків

Попри успіхи ППО, деякі ворожі боєприпаси досягли цілей:

• На 23 локаціях зареєстровані прямі влучення ракет і дронів
• На 14 локаціях упали збиті цілі й їхні уламки, які спричинили вторинні пошкодження

Людські втрати й наслідки атак

Крім успіхів у перехопленні, ця атака спричинила серйозні наслідки для мирного населення:

У Харкові

Атаковано 5-поверховий заклад охорони здоров'я. За першими даними, щонайменше 73 особи отримали поранення. Медичне обладнання й інфраструктура постраждали, що ускладнює надання допомоги населенню.

У Дніпрі

Ворог вразив:

• Медичну установу
• Житловий мікрорайон
• Поліцейське управління

Сім'ї зазнали втрат: 5 людей поранені, розповів керівник обласної адміністрації.

Донецька область: катастрофічні втрати

Дві доби тому, 1-2 листопада, в Комишувасі наносили удари керованими авіабомбами. Офіційно підтверджено 29 загиблих, однак кількість поранених, вважаних зниклими безвісти, становить 48 осіб. Пошуково-рятувальні операції тривають.

Технічні характеристики ворожого озброєння

Ракети й дрони, використані в атаці, мають різні конструктивні особливості й складність перехоплення:

Крилаті ракети Х-серії вважаються одними з найскладніших у перехопленні завдяки низькій висоті польоту й точності наведення.

Балістичні системи Іскандер наносять удари з великої висоти й дальності, що вимагає якісної розвідки й скоординованої роботи ПВО.

Факти про використані безпілотники

• Shahed — іранські дрони, які застосовуються масово й мають середню дальність
• Реактивні варіанти швидші й складніші для перехоплення
• Дрони-імітатори типу «Пародія» використовуються для дезінформації систем ПВО
• «Гербера» — спеціалізовані дрони з підвищеною завадостійкістю

Як оборона подолала загрозу

Успіх ППО базується на скоординованій роботі кількох компонентів:

1. Авіація — перехоплення на найбільш дальніх дистанціях
2. Зенітні ракетні комплекси — знищення середніх і далеких цілей
3. Радіоелектронна боротьба — глушення й збивання сигналів навігації дронів
4. Мобільні вогневі групи — стрільба по низьколітаючих цілях з гарматно-пулеметного озброєння
5. Системи раннього попередження — своєчасне виявлення атаки й підготовка оборони

Така комплексна тактика дозволила збити або подавити більше 87% усіх ворожих цілей за цю ніч.

Уроки й висновки

Атака 2-3 листопада 2026 року показала, що російська армія намагається виснажити ресурси ППО частими й масованими ударами. Однак українська оборона демонструє стійкість, адаптивність і ефективність.

Залишаються вразливості: деякі боєприпаси все ж долітають до цілей, спричиняючи цивільні жертви й пошкодження критичної інфраструктури. Потреба в модернізації систем ПВО й поставках сучасної озброєння залишається гострою.

Атака тривала, й під час складання цієї інформації в українському повітрі все ще знаходилося кілька ворожих дронів. Мирне населення залишалося в укриттях, а служби оборони продовжували роботу для захисту неба України.