Критична ситуація економіки України в 2027 році

Навколо головного фінансового документу країни зростає занепокоєння щодо його відповідності реаліям воєнного часу. Темпи розвитку ВВП різко сповільнилися, рівень бідності подвоївся порівняно з довоєнним періодом, а виробничі потужності знищені ворожими ударами. У такій ситуації виникає логічне питання: чи готовий головний фінансовий документ дати системні відповіді на ці виклики?

Реальність украй песимістична. За останні роки накопичилось чимало проблем, які консервуються з року в рік, посилюючи соціальну напругу та економічну нестабільність. Держава ризикує втратити більше, ніж уже втратила, якщо не запровадить радикальні зміни у розподілі бюджетних ресурсів.

П'ять системних вад фінансового плану

1. Недофінансування оборони та військ

Найбільш критичною прогалиною залишається занижене фінансування Сектору безпеки. На думку експертів, держава поклала на благодійність те, що мала фінансувати з бюджету: від громадян збираються кошти на елементарні речи для армії – пікапи, генератори, акумулятори. Натомість забезпечення військовослужбовців, закупівля озброєння та модернізація техніки залишаються на рівні 15-20% від реальної потреби.

Оборонно-промисловий комплекс працює менше ніж на половину потужностей через нестачу коштів та непередбачуваність державних замовлень. Це розповсюджується й на розвідувальні органи, які потребують оновлення специального обладнання.

2. Консервація бідності через мізерні соціальні стандарти

Рівень бідності зріс до 41,6% населення — це майже подвоєння порівняно з 2021 роком. За межею прожиткового мінімуму опинилось понад 8,8 мільйона громадян. Проект бюджету-2027 закладає суми, які вже в 2,7-3,6 рази нижче від реального прожиткового мінімуму:

  • малюк — 3124 гривні на місяць;
  • школяр — 3895 гривень;
  • пенсіонер — 2878 гривень;
  • працівник — 9546 гривень.

Натомість кошти на утримання чиновництва зростають на 30-70%, що символізує викривлені пріоритети держави. Вчителі отримують 18 тисяч гривень, санітарки — 20 тисяч, тимчасом як чиновник, чия кваліфікація не відповідає розміру оклад, витягує 80-100 тисяч гривень.

3. Хронічне недофінансування освіти, науки та охорони здоров'я

Багаторічна недостатність коштів для цих сфер створює наслідки, які відчуватимуться десятиліттями. Якість базових медичних та освітніх послуг погіршується, доступність падає. Демографічна криза поглиблюється через брак умов для повернення біженців та народження дітей.

Коли йдеться про боротьбу з терористами та перемогу у військовому конфлікті, наука та інновації — це надійна зброя. Без вкладень у технологічний розвиток неможливо досягти перемоги. Аналогічно і повоєнне відновлення вимагатиме висококваліфікованих фахівців, яких треба навчати вже сьогодні.

4. Символічна підтримка реального сектору економіки

Проект виділяє лише +1 мільярд гривень на доступні кредити для малого та середнього бізнесу, і то за відсутності механізмів здешевлення позик для оборонно-промислового комплексу. На розмінування сільськогосподарських земель виділено менше 0,7 мільярда гривень, а на розвиток агросектору — майже нічого. Натомість пропонується збільшити найбільш чутливі податки, що матиме гальмівний ефект на економіку, яка вже знекровлена.

До того ж, часто видатки спрямовуються в проекти, результати яких можуть бути знищені за лічені дні ворожими дронами (наприклад, дорожне будівництво).

5. Капітуляція у боротьбі з тіньовою економікою

Це найскладніший аспект. Щороку держава втрачає понад 1 ТРИЛЬЙОН гривень через тіньовий обіг коштів. Натомість проект передбачає лише +5 мільярдів гривень додаткових надходжень від детінізації — це крап в океані порівняно з тим, що отримувалось кілька років тому від системної боротьби з тінню (100+ мільярдів гривень).

Тінь не просто краде гроші у громадян і державного бюджету. Вона розвиває власну екосистему, укріплює платіжні центри, обходить фінансовий моніторинг і гальмує євроінтеграцію України.

ЄС не допустить, щоб разом з перевагами від розширення в Союз єдиний ринок отримав мільярди у тіні з українськими коштами та активами.

Де взяти гроші: реальна детінізація

Замість підвищення основних податків, перший крок — серйозна боротьба з тіньовою економікою. За розрахунками фахівців, детінізація може дати державі додатково:

  • 75,8 мільярда гривень від податку на доходи фізичних осіб;
  • 33,3 мільярда гривень від податку на прибуток підприємств;
  • 47,3 мільярда гривень від акцизу на ввезені товари;
  • 103,1 мільярда гривень від ПДВ на ввезені товари;
  • 43,5 мільярда гривень від акцизу на вітчизняні підакцизні товари.

Крім того, можна очікувати збільшення на 37,1 мільярда гривень коштів, які перереховуватиме Національний банк України за результатами оцінки своєї діяльності. Разом це близько 350 мільярдів гривень додаткових доходів без підвищення податкових ставок.

Як розподілити кошти: пропозиції щодо видатків

На зміцнення обороноздатності: 175 мільярдів гривень

Основна сума йде на:

  1. грошове забезпечення військовослужбовців і медичне забезпечення (85 млрд грн);
  2. закупівлю та модернізацію озброєння (43 млрд грн);
  3. забезпечення Національної гвардії (12,9 млрд грн);
  4. розвідувальну діяльність та контррозвідку (17 млрд грн);
  5. нарощування виробництва оборонних технологій (7,3 млрд грн);
  6. космічні технології та спеціальне обладнання (1,1 млрд грн).

На соціальний захист: 140 мільярдів гривень

Фінансування розподіляється на:

  • підвищення мінімальної пенсії до 6500 гривень (100 млрд грн);
  • допомоги малозабезпеченим сім'ям (15 млрд грн);
  • допомоги на дітей (6,9 млрд грн);
  • підтримку дітей з інвалідністю (5 млрд грн);
  • соціальну адаптацію ветеранів (5 млрд грн);
  • компенсації за знищене житло (7,1 млрд грн);
  • житлові фонди для переміщених осіб (1 млрд грн).

На освіту та науку: 30 мільярдів гривень

Програма включає:

  1. підвищення зарплат педагогів через освітню субвенцію (25 млрд грн);
  2. енергонезалежність закладів освіти (1,5 млрд грн);
  3. науково-технічну діяльність НАН України (932,8 млн грн);
  4. укриття у прифронтових громадах (800 млн грн);
  5. гранти на наукові дослідження (723,6 млн грн).

На підтримку економіки: 20 мільярдів гривень

Видатки спрямовуються на:

  • програму доступних кредитів 5-7-9% для бізнесу (11 млрд грн);
  • розвиток виробничих потужностей (2,6 млрд грн);
  • розмінування земель та вибухобезпечність (2,3 млрд грн);
  • підтримку аграріїв (1,8 млрд грн);
  • геологічне вивчення надр (1 млрд грн);
  • енергомодернізацію будинків (819,3 млн грн).

На охорону здоров'я: 25 мільярдів гривень

Всі кошти спрямовуються на програму державних гарантій медичного обслуговування, надання доступних послуг, реабілітацію та відшкодування вартості ліків для внутрішньо переміщених осіб.

Соціальні стандарти на 2027 рік

Для справедливого розподілу допомог пропонується встановити прожитковий мінімум на одну особу на рівні 7200 гривень з диференціацією за групами:

  • діти до 6 років — 6320 гривень;
  • діти від 6 до 18 років — 7848 гривень;
  • працездатні особи — 7488 гривень;
  • люди, які втратили працездатність — 5832 гривні.

Мінімальна заробітна плата має становити 12 000 гривень на місяць (72,3 гривні на годину).

Зарплати педагогів потребують негайного підвищення: з вересня 2027 року посадовий оклад найменшої кваліфікаційної категорії — 19 092 гривні (дві мінімальні зарплати), з поступовим зростанням до трьох мінімальних заробітних плат до вересня 2029 року.

Непередбачені видатки та резерви

З бюджету також слід скоротити видатки на програми, що втратили актуальність під час повномасштабної війни — майже на 12,9 мільярда гривень. Натомість пропонується створити резервний фонд у розмірі 10 мільярдів гривень для оперативного реагування на надзвичайні ситуації.

Чому це важливо вже сьогодні

Кожна гривня у воєнний час має максимальну вагу. Коли держава програє у боротьбі з тінню, віддає чиновництву ресурси, що мали йти на освіту та медицину, вона розписується у власній неспроможності. Громадяни втрачають віру у справедливість, економіка неминуче деградує, а евроінтеграційні перспективи блідніють.

Натомість серйозна детінізація, раціональний розподіл видатків за пріоритетами та підвищення соціальних гарантій — це шлях до фінансової стабільності. Не поширення репресивних податків, а вивід економіки з тіні на світ дасть державі справді потрібні ресурси.

Хронологія змін: план на кожний квартал

Реформи варто запровадити послідовно, починаючи з першого кварталу 2027 року:

  1. I квартал — запуск системної детінізації та перегляд соціальних стандартів;
  2. II квартал — виконання судових рішень щодо пенсій, забезпечення освітньої субвенції;
  3. III квартал — фактичне запровадження нових зарплат педагогів;
  4. IV квартал — оцінка результатів та налаштування на наступний період.

Що потрібно удосконалити вже сьогодні

На додачу до описаних заходів уряду варто доручити до 1 березня 2027 року переглянути й затвердити справжні набори продуктів та послуг для кожної соціальної групи. Нинішній «жебрацький» кошик більше не відображає реальні витрати на життя, що штучно принижує розмір допомог.

Система соціального забезпечення має базуватися на реальних потребах людей, а не на фіктивних розрахунках, які служать виправданням для урізання видатків.

Заклик до дії: час змін прийшов

Українці чекають від влади не красивих обіцянок, а конкретних дій. Бюджет-2027 — це нагода переломити ситуацію, розставити вірні пріоритети і показати, що держава розуміє потреби своїх громадян. Реформи в детінізації, підвищення соціальних гарантій і переорієнтація видатків на оборону, освіту та медицину — це не розкіш, а життєва необхідність.

Конструктивна робота парламенту, уряду та громадянського суспільства над вдосконаленням фінансового плану покаже світові, що Україна серйозна в намірі як перемогти у війні, так і побудувати справедливу державу для всіх своїх громадян.

Часті запитання

Скільки гривень втрачає Україна від тіньової економіки?

За розрахунками експертів, держава щороку втрачає понад 1 трильйон гривень через тіньовий обіг. Натомість проект Бюджету-2027 передбачає лише +5 мільярдів гривень додаткових надходжень від детінізації, що значно менше, ніж отримувалось від системної боротьби з тінню кілька років тому.

Який має бути прожитковий мінімум на одну особу у 2027 році?

Пропонується встановити прожитковий мінімум на рівні 7200 гривень на місяць з диференціацією за групами: діти до 6 років — 6320 грн, діти від 6 до 18 років — 7848 грн, працездатні — 7488 грн, люди без працездатності — 5832 грн.

Яка має бути мінімальна заробітна плата з 1 січня 2027 року?

Мінімальна заробітна плата повинна становити 12 000 гривень на місяць або 72,3 гривні на годину. Це змінить також оклади педагогів, військовослужбовців і з часом вирівняє соціальні стандарти.

Скільки коштів буде виділено на оборону у 2027 році?

Пропонується збільшити фінансування обороноздатності на 175 мільярдів гривень, включаючи грошове забезпечення військовослужбовців (85 млрд грн), закупівлю озброєння (43 млрд грн) та розвідувальну діяльність.

Як розподілятимуться 140 мільярдів на соціальний захист?

Основна сума (100 млрд грн) піде на підвищення мінімальної пенсії до 6500 гривень. Решта розподіляється на допомоги малозабезпеченим сім'ям, дітям, ветеранам, компенсації за знищене житло та підтримку переміщених осіб.

Як збільшити доходи бюджету без підвищення основних податків?

Через серйозну детінізацію економіки можна отримати додатково близько 350 мільярдів гривень без змін в податкових ставках. Це включає борьбу з корупцією, тіньовим обігом, платіжними центрами та обходженням фінансового моніторингу.