Непрацюючі кредити зросли вперше за 3 роки: причини та наслідки

Що таке непрацюючі кредити й чому їх зростання важливе

Непрацюючі кредити (NPL) — це позики, за якими позичальники не виплачують основну суму чи відсотки протягом встановленого періоду. Для банківської системи цей показник служить індикатором якості активів та економічного здоров'я. Коли частка NPL зростає, це сигналізує про погіршення платіжної дисципліни й підвищення ризику збитків для фінустанов.

У червні 2026 року цей показник вперше збільшився після тривалого тренду на зниження, що привернуло увагу регуляторів і експертів.

Перший ріст за три роки: що показують цифри

Станом на 1 червня 2026 року частка непрацюючих кредитів досягла позначки 12,8% — це перший приріст після безперервного скорочення з 2023 року. Порівняно з попереднім місяцем показник зріс приблизно на 0,2 відсоткового пункта, що хоча й здається невеликим, проте сигналізує про зміну тренду.

До цього моменту банківська система демонструвала стійке поліпшення якості кредитних портфелів. Особливо вагомий внесок внесло скорочення непрацюючих активів наприкінці 2025 року, коли державні банки списали понад 170 млрд грн застарілої проблемної заборгованості, накопиченої ще з часів попередньої банківської кризи.

Причини зростання: розширення кредитування й нові позичальники

Парадоксально, але ріст NPL відбувається на тлі активного відновлення кредитування. За перші п'ять місяців 2026 року валовий портфель кредитів банківської системи збільшився на 8,4% — до 1,474 трильйона гривень.

Цей стрибок у кредитуванні має двоїстий характер:

• Банки видають нові кредити вищої якості, що позитивно впливає на портфель;
• Разом з тим, інтенсивна експансія кредитування залучає клієнтів з нижчою кредитоспроможністю, які раніше не могли отримати позику.

Саме цей другий фактор й спричиняє зростання частки проблемних кредитів. Коли банки розширюють доступ до кредитів, вони об'єктивно приймають більше ризику, оскільки залучають позичальників з меншою платіжною дисципліною або нестійким фінансовим станом.

Як банки адаптуються до посилення ризиків

Фінансові установи не залишаються пасивними спостерігачами. Вони активно укріплюють механізми контролю й стягнення проблемної заборгованості.

Судові розбірки та примусове стягнення

Банки масово звертаються до судових проваджень для повернення боргів. Протягом 2025 року вони ініціювали десятки тисяч судових справ щодо стягнення непрацюючих кредитів. Цей підхід дозволяє фінустановам формально захистити свої права й спробувати повернути принаймні частину коштів.

Посилена оцінка позичальників

При видачі нових кредитів банки все більше покладаються на сучасні скорингові моделі та алгоритми машинного навчання. На відміну від простої перевірки кредитної історії, такі системи враховують комплексний портрет клієнта:

• Рівень та стабільність доходів;
• Борове навантаження — загальний розмір зобов'язань щодо доходу;
• Платіжну дисципліну — регулярність і своєчасність платежів у минулому;
• Кількість активних кредитів та мікропозик;
• Структуру боргу та його диверсифікацію;
• Поведінкові характеристики — кількість відмов, заявок, змін умов.

Ці багатовимірні моделі дозволяють банкам точніше визначити ризик дефолту й прийняти більш виважене рішення щодо умов кредитування.

Роль скорингових систем у сучасному кредитуванні

Сучасні алгоритми оцінки позичальників враховують не лише факти прострочення платежів, а й комплексну картину фінансового поведінки клієнта.

Банки активно інвестують у цифрові системи аналізу ризиків. Це дозволяє їм одночасно:

1. Розширювати обсяги кредитування без істотного зростання ризику портфеля;
2. Швидше ухвалювати рішення щодо видачі кредитів;
3. Більш точно калібрувати умови (процентна ставка, розмір позики, термін).

Що це означає для позичальників

Зростання NPL та посилення вимог банків має прямі наслідки для рядових клієнтів:

• Жорсткіші умови одобрення: навіть дрібне прострочення чи висока борге навантаження можуть стати причиною відмови;
• Вища процентна ставка: для клієнтів з нижчим рейтингом скорингу;
• Менші суми кредитів: банки більш консервативно підходять до визначення максимальної суми позики;
• Більш ретельна документація: потрібні докази доходу, довідки про роботу, виписки з рахунків.

Прогнози на майбутнє

Експерти прогнозують, що частка непрацюючих кредитів у 2026 році залишатиметься під пильною увагою. Хоча первинний ріст невелик, він розриває трирічний тренд на покращення, що вимагає моніторингу.

Розвиток ситуації буде залежати від:

• Макроекономічної стабільності й динаміки доходів населення;
• Темпів кредитної експансії;
• Ефективності судового стягнення боргів;
• Змін у регуляторній політиці НБУ.

Висновок

Зростання частки непрацюючих кредитів до 12,8% у червні 2026 року — це важливий сигнал про зміну динаміки у банківській системі України. Хоча абсолютні цифри все ще свідчать про загальне поліпшення якості портфелів порівняно з попередніми роками, цей приріст НЕ варто недооцінювати.

Банки вже адаптуються до нової реальності, посилюючи контроль й вимоги до позичальників. Це стане актуальним для тих, хто планує брати кредит у найближчому часі: варто підготуватися до більш ретельної перевірки своїх фінансів і доведення платіжної спроможності.

Отримай детальну консультацію щодо умов кредитування в своєму банку — це допоможе зрозуміти, як саме твій профіль позичальника оцінюється й на яких умовах ти можеш розраховувати.