Викиди та бізнес: нова реальність для України в 2026
Запровадження системи торгівлі викидами став однією з найбільш дискусійних тем у правовому полі України. На тлі ужиття нових європейських механізмів вуглецевого регулювання, вітчизняна промисловість опинилася перед вибором: адаптуватися чи втратити конкурентоспроможність. Експерти наголошують, що успіх цієї реформи залежить від того, як саме держава й бізнес розумітимуть її роль — чи то додатковий податок, чи то інвестиційний інструмент розвитку.
Три законопроєкти та питання про справедливість
У липні до Верховної Ради поступили три різні варіанти нормативних документів щодо запровадження системи торгівлі викидами. Кожен з них пропонує свій підхід до розподілу вуглецевих квот, ціноутворення та механізму контролю.
- Основний законопроєкт №15386
- Альтернативний варіант №15386-1
- Альтернативний варіант №15386-2
Така різноманітність варіантів відображає глибокі розбіжності між екологічною політикою та економічними інтересами вітчизняного виробництва.
Механізм CBAM: що це означає для експортерів
CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейський механізм, який вже перейшов у фінансову фазу. Це означає, що вуглецева вартість тепер безпосередньо впливає на ціну українського експорту на європейський ринок. Компанії, які досі не розглядали декарбонізацію як стратегічний пріоритет, тепер змушені це робити.
Визнання цього факту критичне для розуміння масштабу виклику. Вуглецева ціна — це більш не екологічна тема, це питання керівництва компанії, фінансових директорів та стратегічних планів розвитку.
Задача номер один: не перетворити на податок
Найбільший ризик українського підходу до торгівлі викидами полягає в тому, що отримані від неї кошти можуть спрямовуватися до загального бюджету без чіткого зв'язку з модернізацією виробництва. Це перетворило б систему на звичайний податок, який тягнув би промисловість вниз.
Доходи від торгівлі викидами мають спрямовуватися на технологічне оновлення, енергоефективність та декарбонізацію, а не у загальний пул бюджетних коштів.
Замість цього, експерти пропонують іншу модель: кошти мають фінансувати Фонд модернізації України та конкретні проєкти оновлення промислових потужностей. Так система стане драйвером інновацій, а не додатковим обтяженням для бізнесу.
Узгодження з ЄС: технічна та політична частини
Просто запровадити свою систему без врахування європейських стандартів — неефективно. Україна повинна узгодити механізм торгівлі викидами з CBAM за трьома напрямками:
- Політична узгодженість — вектор розвитку має збігатися з європейським курсом
- Технічна сумісність — методи розрахунку викидів повинні відповідати європейським стандартам
- Методологічна відповідність — системи обліку та контролю мають бути однаковими
Від цього залежать три критичні фактори: конкурентоспроможність українських товарів на зовнішніх ринках, можливість вільного доступу до європейського ринку та здатність залучати прямі іноземні інвестиції.
Металургія, будматеріали, хімія: де найбільші можливості
Повоєнне відновлення України дає унікальну нагоду використати систему торгівлі викидами для модернізації найбільш енергоємних галузей. Це стосується:
- Металургії — галузі, яка споживає найбільше енергії та видає найбільше викидів
- Виробництва будівельних матеріалів — з великим потенціалом енергозбереження
- Хімічної промисловості — де можливі суттєві зміни технологічних процесів
- Енергетичного сектора — основи всієї промислової бази
Якщо вдало спрямувати кошти від торгівлі викидами на модернізацію цих секторів, це може стати каталізатором їх технологічного переходу на чисті технології.
Ризики неправильного впровадження
Якщо законодавство буде прийнято без врахування розглянутих вище моментів, можуть виникнути серйозні наслідки:
- Підвищення вартості вітчизняного експорту за рахунок вуглецевих платежів
- Зменшення конкурентоспроможності на європейському ринку
- Втрата промислових потужностей через відтік бізнесу в інші країни
- Ускладнення переговорів України з ЄС щодо умов членства
Ключовий висновок простий: система торгівлі викидами має стати інструментом зростання та модернізації, а не системою додаткового оподаткування промисловості.
Що робити бізнесу сьогодні?
Керівникам підприємств варто сьогодні почати підготовку до нової реальності вуглецевого ціноутворення. Це означає оцінку власних викидів, планування енергозбереження та пошук можливостей для модернізації виробничих процесів. Час, коли можна було ігнорувати цю тему, пройшов.
Держава, з свого боку, має прийняти зважені рішення щодо рівня ціни на викиди та чіткого спрямування отриманих коштів. Лише такий підхід дасть змогу Україні не просто адаптуватися до нових європейських правил, а й отримати конкурентну перевагу через технологічний перехід.
Часті запитання
Що таке торгівля викидами (НСТВ) в Україні?
Це система, яка обмежує викиди вуглецю на вітчизняних промислових підприємствах і дозволяє їм купувати й продавати вуглецеві квоти. На відміну від простого податку, вона має стимулювати зменшення викидів через механізм ціноутворення та інвестиції в чисті технології.
Як CBAM впливає на українські експорт?
CBAM — це європейський механізм, який вже запроваджує вуглецеву ціну на товари, що постачаються в ЄС. Якщо українські товари виробляються з високими викидами, їхня вартість зростає на європейському ринку, що зменшує конкурентоспроможність.
Чому експерти занепокоєні, що це станеме новим податком?
Якщо кошти від торгівлі викидами піддуть до загального бюджету без прямого зв'язку з модернізацією, система перетворюється на простий податок на промисловість замість інструменту розвитку технологій.
Яким галузям промисловості це загрожує найбільше?
Металургія, виробництво будівельних матеріалів, хімічна промисловість та енергетика є найбільш енергоємними. Вони будуть змушені здійснювати найбільші видатки на адаптацію до нової системи.
Як Україна має узгодити свою систему з CBAM?
Необхідна політична узгодженість з європейським курсом, технічна сумісність методів розрахунку викидів та методологічна відповідність систем обліку. Це забезпечить конкурентоспроможність українських товарів на зовнішніх ринках.
Які переваги для промисловості, якщо правильно впровадити систему?
При правильному спрямуванні коштів на модернізацію та декарбонізацію, система може стати каталізатором технологічного переходу, підвищити конкурентоспроможність на світовому ринку та залучити іноземні інвестиції в чисті технології.