Sense Bank у центрі корупційного скандалу: як держбанк втратив контроль

Що сталося з керівництвом Sense Bank

Розслідування операції «Форрест Гамп» запустило ланцюг кадрових змін у великому державному банку. Менеджмент Sense Bank опинився в епіцентрі корупційного скандалу, який показав системне втручання політичних груп у роботу фінансової установи. За короткий час від своїх посад були усунені ключові фігури керівництва.

Першою посаду заступника керівника Офісу президента залишила Ірина Мудра, яка мала безпосередній зв'язок із кадровою політикою банку. Згодом Національний банк України визнав, що Микола Гладешенко не може вважатися незалежною особою на посту голови наглядової ради і рекомендував його звільнення. Уряд припинив його повноваження 21 серпня. Найбільш гучним стало відсторонення від роботи голови правління Олексія Ступака, який на той час перебував на складній позиції взаємодії між органами влади й регулятором.

Статус «невідновленої репутації» як загроза для керівників

Nationale Bankк має намір провести з керівниками банку спеціальні інтерв'ю щодо їхної професійної придатності. За результатами розслідування вони можуть отримати статус осіб з невідновленою діловою репутацією у банківській сфері. Це перший випадок у вітчизняній історії, коли такий статус могли б присвоїти керівникам державного банку.

Раніше подібні обмеження отримували лише керівники та власники приватних банків. Ці люди втрачали право володіти й управляти фінустановами. Тривалість дії обмежень залежить від причин їхнього присвоєння — можна говорити про кілька років обмежень або й цілком безстрокових заборон, як у прецеденту з окремих публічних осіб.

Історія Sense Bank: від приватизації до національного скандалу

Sense Bank раніше діяв як «Альфа-Банк Україна», власність російських бізнесменів, зокрема Михайла Фрідмана. У 2022 році банк змінив назву, а у 2023 році був докладно націоналізований — це сталося не через класичну схему рятування неплатоспроможної установи. Напротивагу, прибутки банку в 2021 році перевищили 3 млрд гривень. Національна безпека й санкціонні обмеження щодо Фрідмана стали рушійною силою для державного захоплення.

Після національного контролю Міністерство фінансів України стало акціонером, отримавши 100% акцій у власність від імені держави. Національний банк здійснює щоденний нагляд — контролює достатність капіталу, якість видачі кредитів й дотримання нормативів. У 2023 році банк отримав штраф на 47,7 млн гривень за порушення у сфері фінмоніторингу, а в 2025 році — 41 млн гривень за проблеми у відмиванні коштів.

Чому контроль над банком став політичною зброєю

Історія українських держбанків яскраво демонструє, що велика фінансова установа — це не просто комерційний актив. Контроль над держбанком дає доступ до величезних грошових потоків і кредитних ресурсів.

• Банк «Україна» активно використовували для видачі залучених кредитів під держгарантії та фінансування політичних ініціатив;
• «Ощадбанк» залучали для реалізації соціальних програм на кшталт повернення заощаджень, включаючи значні видатки на газовий імпорт через операції з цінними паперами;
• «Укрексімбанк» у 2021 році видав ризиковий кредит на 60 млн доларів компаніям зі зв'язками з окупованими територіями, хоча об'єкт-застава мав правові суперечки.

Ці приклади показують, що великі банки залишаються дороцінним політичним ресурсом, яким групи влади неохоче розпорошуються. Спроби впливати на керівництво Sense Bank свідчать про те, що система далі залишається вразливою до неформального втручання всупереч реформам корпоративного управління.

Чи спрацювала реформа корпоративного управління

Закон «Про банки і банківську діяльність» був змінений за стандартами ОЕСР та МВФ, щоб ізолювати держбанки від прямого політичного втручання. Мінфін не мав права вмішуватися у повсякденну комерційну діяльність, а Нацбанк отримав вищий наглядовий пріоритет — право вето на будь-які кадрові рішення.

Але, як видно з розслідування, нормативне дизайн не гарантує фактичної дотримання правил. За твердженнями джерел, обізнаних зі станом справ, обидва відомства — і Мінфін, і Нацбанк — не могли не знати про ситуацію в банку, яка обговорювалася на ринку мінімум рік.

«Де-юре у Мінфіну можливо не було офіційних даних, але де-факто там не могли не розуміти реальної картини»

Операція «Форрест Гамп» призвела до змін лише після офіційного оприлюднення матеріалів розслідування 19 серпня. До цього моменту регулятор не мав доступу до вичерпних доказів, які б змусили його діяти більш агресивно.

Ризики для банківської системи під час війни

Фінансові аналітики визнають, що в умовах збройного конфлікту певний рівень державного контролю над банківською системою має переваги — це допомагає реалізувати військову політику, утримувати фінансову стабільність і спрямовувати ресурси на оборону.

Однак неформальні домовленості між чиновниками й призначеними керівниками можуть привести до того, що банк вийде за межі своєї ліцензійної діяльності й проводитиме операції, які суперечать його статусу й нормативним вимогам. Саме це й відбулося з Sense Bank, де керівництво опинилося під впливом представників влади.

Що дальше для Sense Bank

Прем'єр-міністр наказав Мінфіну активізувати підготовку до приватизації банку вже до кінця 2026 року. Однак привабливість установи для потенційних інвесторів значно впала через скандал і репутаційні ризики.

Розслідування НАБУ «Форрест Гамп» виявилося критичною перевіркою того, чи справді реформа корпоративного управління змогла захистити держбанки. Результат показує, що законодавчі механізми самі по собі недостатні без політичної волі дотримуватися правил і прозорості у кадрових питаннях. Відкриті питання про вплив на керівництво піднімають серйозні сумніви щодо незалежності функціонування державних фінустанов.