Еволюція радіоелектронної протидії: нові виклики 2026 року
Російська армія постійно вдосконалює засоби ураження, щоб преодолети українські системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). Ця гонка озброєнь торкається не лише тактичних пристроїв, але й критичної інфраструктури держави. Розуміння технологічних змін у ворожих БПЛА допомагає українцям ефективніше захищатися і адаптувати свою оборону до нових загроз.
Збільшення каналів у навігаційних антенах: від GPS до КРПА-систем
На початку повномасштабної війни російські дрони використовували звичайні GPS-антени, які легко придушувалися електронним шумом. Це був найпростіший спосіб вимкнути сигнал навігації. Проте за кілька років ситуація докорінно змінилася.
Еволюція CRPA-антен на безпілотниках
Першими відповіддю стали CRPA-антени (адаптивні фазовані антенні решітки) з кількома модулями. Цей процес розвивався поступово:
- Чотиримодульні системи – перше покоління адаптивних антен
- Восьмиканальні CRPA-системи – робили противника стійкішим до простого глушення
- 12-канальні й 16-канальні конструкції – ускладнювали українські заходи протидії
- 20-канальні системи – найновіше поколінння, масово закуплені росіянами в Китаї
Кожне збільшення кількості каналів означало, що російські БПЛА краще розрізняють поддільні сигнали й більш стійкі до придушення. Для противника це означало, що простого глушення на одній частоті вже недостатньо.
Як багатиканальні системи впливають на оборону енергооб'єктів
Збільшення кількості модулів у антенах прямо вплинуло на стратегію захисту критичної енергетичної інфраструктури. Якщо раніше для придушення можна було використовувати один-два засоби, то тепер потрібна цілком інша архітектура:
- Багатомодульні системи РЕБ навколо енергооб'єктів
- Одночасне покриття кількох частот і каналів
- Синхронізоване придушення навігаційних сигналів дронів, ракет і керованих авіабомб
- Постійна адаптація до нових частотних характеристик ворожих систем
Навколо енергооб'єктів потрібно створювати велику багатомодульну систему, щоб вчасно передавлювати канали навігації як ракет, так і керованих авіабомб, так і безпілотників типу «Шахед».
Допоміжні технології: оптоволокно й розповсюджена поява
Окрім збільшення кількості каналів у навігаційних антенах, російські конструктори модернізують системи передачі сигналу. Паралельно зростає використання оптоволоконних БПЛА, які передають дані волокном замість радіосигналу. Це робить такі дрони практично імунними до електронної протидії на радіочастотній лінії зв'язку.
Крім того, противник регулярно змінює робочі частоти своїх систем, додаючи нові канали й переносячи керування на менш перехопльні смуги. Це змушує українські розробники постійно адаптуватися й розширювати спектр моніторингу.
Штучний інтелект у донаведенні: нова коло загрози
Однією з найсерйозніших загроз, що виникла нещодавно, є автоматичне ШІ-донаведення FPV-дронів. На відміну від традиційного керування, коли оператор весь час тримає ціль у полі зору, сучасні системи працюють інакше.
Як працює ШІ-наведення
Оператор спочатку захоплює ціль – наприклад, військовий автомобіль. Потім система передає завдання штучному інтелекту, який продовжує автоматичне переслідування. Це означає, що радіосигнал від оператора вже не потрібен, тому засоби РЕБ можуть виявитися неефективними.
Поточні обмеження ШІ-систем донаведення
Однак у 2026 році такі системи ще мають істотні недоліки:
- Дрон часто втрачає ціль, особливо на місцевості без контрасту
- Рухливі цілі складніше отримувати, коли автомобіль змінює траєкторію
- Системи розпізнавання ще не досягли рівня надійності військових застосувань
- Умовні сценарії (туман, дощ, снігопад) збільшують ймовірність помилок
Однак темп розвитку цієї технології швидкий. За оцінками фахівців, у найближчих кварталах можна очікувати суттєвих покращень у точності й адаптивності ШІ-систем. Це означає, що українськи оборонці повинні проактивно розробляти контрзаходи вже зараз.
Комплексна адаптація російських БПЛА: багатошарова стратегія
Невипадково Росія розвиває відразу кілька напрямків одночасно:
- Технічне посилення (20-канальні антени, оптоволокно)
- Програмне покращення (ШІ-донаведення)
- Частотне розповсюдження (постійна зміна робочих частот)
- Архітектурна надмірність (БПЛА з кількома системами навігації й керування)
Така комплексна стратегія складніша для проти-дії, бо вимагає від українських збройних сил й енергокомпаній інтегрованого підходу до оборони.
Висновки: що робити українцям
Щоб ефективно противостояти новим технологіям противника, Україні потрібно:
- Розширити спектр моніторингу – отримувати інформацію про нові частоти й канали ворожих систем
- Модернізувати РЕБ-інфраструктуру – переходити на багатомодульні й багатичастотні системи
- Розвивати ШІ-контрзаходи – створювати власні алгоритми розпізнавання й блокування автоматичного наведення
- Посилити захист енергооб'єктів – встановлювати новітні системи придушення GNSS-навігації
- Проводити постійний моніторинг – стежити за технічними інноваціями противника й оперативно реагувати
Боротьба в радіоелектронному спектрі – це не одноразова операція, а постійна гонка озброєнь. Українські конструктори й оборонні системи мають залишатися на крок попереду ворожих інновацій, щоб забезпечити безпеку критичної інфраструктури й захистити цивільне населення від нових загроз.
Часті запитання
Що таке 20-канальні CRPA-антени й чим вони відрізняються від звичайних GPS?
CRPA-антени (адаптивні фазовані решітки) мають кілька модулів, що дозволяють розрізняти справжні навігаційні сигнали від поддільних. 20-канальні системи мають 20 окремих каналів прийому, що робить їх стійкішими до електронного придушення. На відміну від простих GPS-антен, які легко збивалися одним сигналом шуму, 20-канальні системи можуть обійти більшість класичних засобів РЕБ.
Як оптоволоконні БПЛА захищають від радіоелектронної боротьби?
Оптоволоконні дрони передають дані по волокну замість по радіо. Оскільки світлові сигнали не піддаються електромагнітному впливу, такі системи практично імунні до традиційних засобів глушення. Проте вони мають обмеження на дальність й вимагають прямої видимості.
Чи можна придушити ШІ-донаведення FPV-дронів за допомогою РЕБ?
Поки що складно. Коли оператор передає наведення штучному інтелекту, дрон працює автономно й не потребує постійного радіосигналу. Однак у 2026 році такі системи все ще мають недоліки – дрони часто втрачають ціль на неконтрасній місцевості. Українські фахівці розробляють спеціальні контрзаходи, але це область, що швидко розвивається.
Скільки модулів РЕБ потрібно для захисту енергооб'єкту від сучасних БПЛА?
Це залежить від масштабу об'єкту й типів загроз. Для енергооб'єкту середнього розміру зазвичай потрібна система з кількома модулями, здатна одночасно придушувати навігацію дронів, ракет і керованих авіабомб на різних частотах. Чим більше каналів у ворожих антенах, тим складнішою й потужнішою має бути система захисту.
Чи часто Росія застосовує ШІ-системи донаведення в реальних боях?
Станом на 2026 рік такі випадки ще не є масовими. ШІ-системи все ще перебувають на етапі тестування й розвитку. Вони мають істотні недоліки – втрачають ціль на місцевості без контрасту, погано працюють з рухливими цілями. Однак темп розвитку швидкий, і експерти очікують, що в найближчих місяцях цих систем буде більше.
Як часто росіяни змінюють робочі частоти своїх БПЛА?
Точної інформації немає, але за спостереженнями українських фахівців, противник постійно додає нові частоти й переносить керування на менш перехопльні смуги. Це змушує українські системи РЕБ постійно адаптуватися й розширювати спектр моніторингу. Гонка частот – один з ключових аспектів сучасної електронної війни.