ППО не збила жодної ракети під час атаки РФ: що сталося 5 серпня

Масштабна нічна атака російської армії

У ніч на 5 серпня Збройні Сили Російської Федерації здійснили одну з найбільших атак на українську територію протягом останнього часу. Противник застосував 28 балістичних ракет і 115 ударних дронів одночасно з різних напрямків. Така скоординована операція потребувала залучення величезних ресурсів і була спрямована на виснаження запасів боєприпасів у вітчизняної ППО.

Засоби поразки, які використала Росія

Російське командування розмаїтило арсенал технічних засобів для цієї атаки, роблячи затримку і перехоплення максимально складною завданням для українських військ.

Балістичні ракети й ракети морського базування

• 4 протикорабельні ракети типу «Циркон»/«Онікс» — запущені з західних регіонів РФ (Курська та Ростовська області)
• 24 балістичні ракети «Іскандер-М» і комплекси С-400 — велися вогні з Брянської та Курської областей
• Ці ракети характеризуються високою швидкістю польоту й малою час реакції для перехоплення

Безпілотні літальні апарати

Дронів було задіяно більше всього — 115 одиниць різних типів і модифікацій:

• Основна маса — реактивні дрони типу Shahed, які здійснили більшість атак
• Дрони-штурмовики серій «Гербера» й «Італмас» з розширеними можливостями
• Дрони-імітатори типу «Пародія» для введення в оману систем ППО
• Запуски здійснювались з множини позицій: Курськ, Міллерово, Орел у РФ, а також з окупованих територій Донеччини й Криму

Роль протиповітряної оборони й невдача перехоплення балістики

Критична проблема цієї атаки полягала в тому, що українській ППО не вдалось знищити жодну з 28 балістичних ракет. Це ставить під питання ефективність наявних засобів протидії на такі високошвидкісні цілі.

Балістичні ракети мають дуже короткий час польоту й наступають з великої висоти, що робить їхнє перехоплення одним із найскладніших завдань для систем ПВО.

Проте сили оборони продемонстрували значно більшу ефективність у боротьбі з дронами:

• По попередніх даних, знищено або подавлено 98 безпілотних апаратів різних типів
• Перехопи здійснювались на всій території — на півночі, півдні й сході України
• Залучено усі доступні засоби: авіацію, зенітні ракетні комплекси, модулі РЕБ, мобільні групи вогню

Безпосередні наслідки атаки й ураження цілей

Хоча ППО змогла відразити значну частину повітряного удару, противник все ж добився деяких результатів на землі:

1. Підтверджені влучання ракет та 17 дронів-штурмовиків на 26 локаціях території України
2. Падіння уламків збитих ракет й апаратів на 6 додаткових локаціях
3. Основна концентрація удару припала на Київську область — цей напрямок атаки був найбільш інтенсивним
4. Атака тривала декілька хвилин неперервно, утримуючи усі сили оборони в стані максимального напруження

Структура системи оборони України під час атаки

До затримання ворожих цілей були залучені розрізнені, проте координовані компоненти вітчизняної ПВО:

• Авіація ВПС — перехоплювачі й винищувачі під прикриттям
• Зенітні ракетні комплекси — основна ударна сила проти крупних цілей
• Підрозділи радіоелектронної боротьби (РЕБ) — глушення й дезорієнтація керування безпілотниками
• Мобільні вогневі групи — швидкого реагування для боротьби з дронами

Актуальна ситуація в повітрі під час атаки

Станом на 08:30 ранку 5 серпня атака продовжувалась. У повітряному просторі залишались окремі ворожі безпілотні апарати, які ще не були перехоплені або подавлені. Це змусило командування видати наказ про дотримання правил цивільної безпеки й орієнтування населення на укриття.

Під час тривалої атаки найважливішим є оперативна інформація про наявність ворожих цілей у повітрі й суворе дотримання цивільним населенням установлених правил безпеки.

Що означає неспроможність збити балістичні ракети

Факт того, що жодна з 28 ракет не була перехоплена, вказує на критичні прогалини у вітчизняній обороні:

• Брак спеціалізованих систем для боротьби з гіперзвуковою балістикою
• Обмежені можливості наявних комплексів у виявленні й супроводженні такого типу цілей
• Необхідність передачі у ЗСУ сучасніших засобів ПВО від западних партнерів
• Недостатня кількість боєприпасів для перехоплення великих масованих ударів

Висновки й перспективи

Атака 5 серпня наглядно продемонструвала як спроможність української ППО затримувати масові дронні удари, так і крупні недоліки в обороні проти сучасної балістичної зброї. Необхідно прискорити поставки систем Patriot, NASAMS й інших сучасних комплексів для підвищення ефективності перехоплення.

Завдання на найближчий період: удосконалення координації між видами озброєння, збільшення запасів боєприпасів й залучення нових технологій РЕБ для захисту національного неба.