Як Україна намагається отримати заморожені активи Росії в ЄС

Чому Україна потребує заморожених активів РФ

На тлі запеклої військової кампанії держава стикається з критичним дефіцитом бюджетних коштів. Оборонні видатки та програми цивільного відновлення потребують масштабного фінансування, яке нинішні джерела дохідної частини державного казначейства не можуть забезпечити. Міжнародна спільнота визнає, що коштом держави-агресорки слід покривати витрати на захист та реконструкцію зруйнованої інфраструктури.

Обсяги та місцезберігання російських активів

В банківській системі Євросоюзу знерухомлено понад 200 мільярдів євро активів російської центральної влади. Левова частка цих коштів (більшість суми) утримується у великому європейському депозитарії, розташованому в Бельгії. Цей фінансовий депозитарій є найбільшим сховищем цінних паперів у світі й грає ключову роль у міжнародних розрахунках.

Доступ до цих ресурсів став предметом жвавих дипломатичних переговорів між Києвом та провідними членами Європейського Союзу протягом останніх місяців.

Позиція європейських держав-членів

Низка європейських країн виявили готовність розглянути умови розблокування хоча б частини російських активів. До цих держав належать:

• Нідерланди;
• Польща;
• Іспанія;
• Швеція.

Ці країни закликають Європейську комісію дослідити «нові варіанти» та юридичні механізми для реалізації передачі коштів Україні. Серед обговорюваних пропозицій – часткові виплати та розширені гарантії від Союзу, що потенційно можуть видалити препони, створені однією з держав-членів.

Чому Бельгія блокує розблокування активів

Бельгійський уряд вирішити відмовитися від ідеї використання заморожених російських коштів для допомоги Україні. Офіційна позиція грунтується на серйозних опасліннях щодо правових та фінансових наслідків такого кроку. Держава вважає, що розпорядження іноземними активами без відповідного міжнародно-правового підґрунтя може спричинити юридичні збитки та прецеденти для бельгійської фінансової системи.

Бельгія поки що не змінила своєї позиції, попри тиск партнерів по Союзу та активну дипломатичну роботу Киева.

Варіанти подолання блокади

Українська дипломатія розроблює кілька сценаріїв для подолання глухого кута, утвореного опором однієї держави-члена. Одна з запропонованих схем передбачає часткову виплату замість повної мобілізації всіх активів. Це зменшує юридичні ризики й може бути більш прийнятним для Бельгії.

Крім того, розглядаються підвищені гарантії від органів Європейського Союзу щодо покриття можливих судових позовів чи компенсацій. На столі також лежить варіант залучення інших міжнародних акторів для спільного розв'язання чутливого питання.

Європейські альтернативи фінансування

На паралельній гілці переговорів Україна обговорює з партнерами кредитні механізми ЄС. Європейський Союз запропонував кредит обсягом 90 мільярдів євро на покриття дефіциту державного бюджету. Однак цього джерела недостатньо для повного закриття всіх видатків на оборону та відновлення.

Саме тому активізація роботи навколо заморожених активів розглядається як критично важлива мета дипломатів.

Перспективи розв'язання питання

Українське посадовці виявляють оптимізм щодо можливості знайти консенсус. Вони наголошують, що при достатній політичній волі та переговірницьких зусиллях компромісне рішення цілком досяжне. Залучення інших держав, що підтримують Україну, може створити додатковий тиск на Бельгію та спонукати до перегляду позиції.

Законодавці й юристи працюють над дослідженням міжнародно-правових підстав для передачі хоча б частини активів без порушення європейського права та внутрішньодержавного законодавства Бельгії.

Знаходження рішення – не питання «чи», а питання «коли», впевнені в Киеві.

Значення для України

Доступ до заморожених активів став би переломним моментом для державного бюджету. Навіть часткове використання цих коштів дозволило б профінансувати критичні проекти оборонної модернізації та розпочати роботи з реконструкції зруйнованої інфраструктури. Це також посилило б сигнал про те, що міжнародна спільнота готова нести відповідальність за восстановлення держави, яка отримала агресію.

Крім того, успіх у розблокуванні російських активів міг би послужити прецедентом для подальших економічних санкцій проти держави-агресорки та кращого механізму спрямування конфіскованих коштів на користь постраждалих сторін.

Висновок: процес отримання заморожених активів залишається складним і багатошаровим, проте європейські держави й України демонструють наполегливість у пошуку компромісу. Кожен місяць переговорів наближає момент, коли цей ресурс може бути мобілізований для потреб українського народу.